За даним посиланням ви можете ознайомитись з переліком  підручників та навчальної літератури на 2018-2019 навчальний рік, або на сайті інституту модернізації змісту освіти.

Казка про воду

Жила-була Вода, і одного разу надумала вона зробити Природу красивою. Вода вирішила відправитися по світу і поспостерігати за Природою. Вона перетворилася на маленький Струмочок і потекла по Землі. З часом Струмочок ставав все ширше і ширше, все більше і сильніше. Незабаром Струмочок перетворився на Річку і потік не швидко, як струмок, а повільно і важливо, як тече справжня річка.
Раптом яскраво засвітило Сонце, Річка висохла і стала Пором. Пар піднявся високо-високо і запитав у Сонця:

- Сонце, навіщо ти мене висушило?

Сонце і відповідає:

- Не бійся, я допоможу тобі зробити всім добро!

Пар запитує:

- Сонце, скажи, як мені зробити Природу красивою?

Сонце посміхнулося і відповіло:

- Ти сам здогадайся, а я тільки підкажу. Рослинам і деревам потрібний дощ!

Пар вигукнув:

- Точно! Спасибі тобі, Сонце!

І обернувся Пара дощик. Полив він все навколо і милується: всі дерева, і кущі знову зацвіли, птахи заспівали свої веселі пісеньки, навіть в пустелях з'явилися оази. Всі люди і тварини радісно закричали:

- Спасибі тобі, Дощик!

А Дощик зібрався знову в дзвінкий Струмочок і потік, весело побіг по землі. Йому було дуже радісно і приємно, що він зробив щось хороше для матінки-Природи. Струмочок був дуже задоволений. Далі він побіг очищати Моря і Океани від солі.

Струмочок дістався до Моря і крикнув йому:

- Здрастуй, Море!

Море відповіло:

- Привіт, дзвінкий Струмочок! Чого ти хочеш?

Струмочок сказав:

-Можна взяти в тебе трохи солі в їжу людям?

Море задумалося:

- Гаразд, Струмочок, ось тобі моя сіль. Використовуй її, як хочеш.
Струмочок обрадувано відповів:

- Так, добре! Спасибі тобі, Море!

Вони попрощалися, і Струмочок віддав сіль в їжу людям, щоб вони були здоровими, а потім прийняв свій первісний вигляд.

Вода звернулася до Природи і сказала:

- Природа, я зробила тебе красивою, я зробила людей здоровими, я допомогла Морю позбутися зайвої солі. Я виконала своє призначення.
Природа відповідає:

- Спасибі тобі, Вода, я тобі дуже вдячна!
На тому й розійшлися. Вода, виконавши своє призначення, повернулася до себе додому і почала спокійно жити і робити добро всьому світу.

Як зробити рн ідикатор вдома

Про переліки навчальної літератури,
рекомендованої Міністерством освіти і науки України
для використання у загальноосвітніх навчальних закладах

З метою упорядкування навчальної літератури, що рекомендується для використання в навчально-виховному процесі навчальних закладів, Міністерство освіти і науки України розміщує на офіційному веб-сайті Міністерства:

Перелік навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання у початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою, (https://docs.google.com/spreadsheets/d/1MpAgeCPRrf4fQWJam3a3N1XmExupBsKIkx220okPsys/edit?usp=drive_web);

Перелік навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в основній і старшій школі загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою,

(https://docs.google.com/spreadsheets/d/1ixIyfRncGcEDEprIZzV3aUVjn7e61NNNeKajZycQ5g/edit#gid=67377251);

Перелік навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин,

(https://docs.google.com/spreadsheets/d/1EcSX6vjZ9hDh-Vfx0JasWhgM_u0eKKEiv5NBc8A_-YY/edit#gid=1109988456).

Із зазначеними переліками можна ознайомитися за вказаними посиланнями.

Окрім цього, звертаємо увагу на те, що вказані переліки постійно доповнюватимуться новими назвами навчально-методичних посібників за результатами розгляду відповідними предметними комісіями Науково-методичної ради з питань освіти МОН України, оновлюватимуться з урахуванням терміну дії грифів, наданих навчальній літературі Міністерством освіти і науки, і будуть доступними для ознайомлення в режимі онлайн.

Методичні рекомендації щодо викладання хімії у 2017/2018 навчальному році

У 2017-2018 навчальному році в основній школі завершується перехід на навчальні програми, розроблені відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 р. № 1392 і затверджені наказом Міністерства освіти і науки України № 664 від 06.06.2012 року зі  змінами, затвердженими наказом Міністерства  освіти і науки України від 29.05.2015 № 585.

Відповідно до Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» у поточному році навчальні програми для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів були оновлені.

Таким чином, навчання хімії у загальноосвітніх навчальних закладах у 2017/2018 навчальному році здійснюватиметься за такими навчальними програмами:

7 – 9 класи – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7-9 класи (оновлена), затверджена наказом МОН України від 07.06.2017 № 804. Програму розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства (http://mon.gov.ua/)

8 – 9 класи з поглибленим вивченням хімії – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням хімії, затверджена наказом МОН України від 17.07.2015 № 983. Програму розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства  (http://mon.gov.ua/);

10-11 класи:

Програма з хімії для 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту (зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 14.07.2016 № 826). Програму розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства  (http://mon.gov.ua/ );

Програма з хімії для 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Академічний рівень (затверджена наказом МОН України від 28.10.2010 № 1021);

Програма з хімії для 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Профільний рівень (затверджена наказом МОН України від 28.10.2010 № 1021);

Програма з хімії для 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів. Поглиблене вивчення (затверджена наказом МОН України від 28.10.2010 № 1021).

Програми з хімії  для 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів академічного, профільного рівнів та для поглибленого вивчення надруковано у збірнику  «Хімія. Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень та поглиблене вивчення. 10-11 класи» – Тернопіль: Мандрівець, 2011, а також розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства (http://mon.gov.ua/).

Програми позбавлені  поурочного поділу. Вчитель може самостійно розподіляти навчальні години і визначати послідовність розкриття навчального матеріалу в межах окремої теми, але так, щоб не порушувалась логіка.

Відповідно до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 03.04.2012 р. № 409 (в редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 29.05.2014 р. № 664), у всіх загальноосвітніх навчальних закладах (додатки 1 – 13) хімія вивчається:

у 7 класі – 1,5 години на тиждень,

у 8 класі – 2 години на тиждень,

у 9 класі – 2 години на тиждень.

У вечірніх (змінних) загальноосвітніх школах з очною формою навчання (додатки 14-15) хімія вивчається у 7 класах – 1годину на тиждень, а у 8 і 9 класах – 1,5 години на тиждень. У вечірніх  (змінних) загальноосвітніх школах  із заочною формою навчання(додатки 16-17) у 7 – 9 класах хімія вивчається  1годину на тиждень.

Відповідно до Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів IIІ ступеня, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 27.08.2010 р. № 834 (із змінами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 29.05.2014 № 657),   хімія вивчається:

на рівні стандарту – в 10 і 11 класах 1 годину на тиждень;

на академічному рівні – в 10 класі 1 годину на тиждень,  в 11 класі 2 години на тиждень;

на профільному рівні – в 10 класі 4 години на тиждень,  в 11 класі  6 годин на тиждень.

Варіативна складова Типових планів може використовуватись на підсилення предметів інваріантної складової. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно і фіксується у календарно-тематичному плані, який погоджується керівником навчального закладу чи його заступником. Вчитель записує проведені уроки на сторінках класного журналу, відведених для предмета, на підсилення якого використано зазначені години.

За рахунок збільшення годин, окремі предмети в старшій школі можуть вивчатися за програмами академічного рівня, а не рівня стандарту, як це передбачено Типовими планами.

З огляду на зазначене рекомендуємо за рахунок варіативної складової виділити не 1, а 2 години на вивчення хімії на академічному рівні в 10 класі. У такому разі вчитель використовує програму академічного рівня, самостійно збільшуючи кількість годин на вивчення окремих тем програми.

Одним із шляхів диференціації та індивідуалізації навчання є впровадження в шкільну практику системи курсів за вибором та факультативів, які реалізуються за рахунок варіативного компонента змісту освіти і доповнюють та поглиблюють зміст навчального предмета.

Зміст програм курсів за вибором і факультативів як і кількість годин та клас, в якому пропонується їх вивчення, є орієнтовним. Учителі можуть творчо підходити до реалізації змісту цих програм, ураховуючи кількість годин виділених на вивчення курсу за вибором (факультативу), інтереси та здібності учнів, потреби регіону, можливості навчально­матеріальної бази навчального закладу. Окремі розділи запропонованих у збірниках програм можуть вивчатися як самостійні курси за вибором. Слід зазначити, що навчальні програми курсів за вибором можна використовувати також для проведення факультативних занять і навпаки, програми факультативів можна використовувати для викладання курсів за вибором.

В організації навчально-виховного процесу загальноосвітнім навчальним закладам дозволено використовувати лише навчальну літературу, що має гриф Міністерства освіти і науки України або схвалена відповідною комісією Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України. Перелік цієї навчальної літератури щорічно оновлюється і розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства (www.mon.gov.ua) та веб-сайті Інституту модернізації змісту освіти (www.imzo.gov.ua).

Починаючи з 2017/2018 навчального року, вивчення хімії в
7-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за оновленою на компетентнісних засадах  навчальною програмою.

У пошуках напрямів реформування освіти світова практика обрала компетентнісний підхід, завдяки якому випускник навчального закладу формується як компетентна особистість,  готова до самореалізації в соціумі й особистому житті. Можна й ширше характеризувати такого випускника: володіє інформацією, здатний до аналізу ситуації  і прийняття рішення, налаштований на діяльність, спрямовану на успішне розв’язування проблем на основі здобутих знань, і досвіду, готовий до самонавчання, комунікабельний.  Отже, йдеться про загальну життєву компетентність людини.

У проекті «Нова українська школа: основи стандарту освіти» компетентнісний підхід визначено як «місток, який поєднує школу з реальним світом і тими потребами, які ставить перед лю­диною життя», а  компетентність трактується як «поєднання знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, особистих якостей, що визначає здатність особи успішно провадити ді­яльність у нових непередбачуваних умовах».

Упровадження компетентнісного підходу спрямовано на те, щоб врешті перейти від предмето- до дитиноцентризму, від вивчення предмета хімія до навчання учнів, від заучування фактів до розуміння принципів і усвідомлення цінностей, від навчання «для оцінки» до досягнення освіченості й освоєння культури «для себе».

Цікаві факти про зеленку

Пляшечка з яскраво-зеленим спиртовим розчином «зеленки» - найвідоміши ліки в житті кожної людини, народженої в СРСР. Без зеленки немає жодної домашньої аптечки. А між тим, ніде в світі її більше не застосовують.

Історія цих ліків така. У середині ХІХ століття в освіченій Європі допитливий молодий хімік Вільям Перкін в місті Лондоні намагався створити нові ліки від малярії та експериментував з кам'яновугільної смолою. Капав на неї кислотою, переганяв, дистилював і т.д. І раптом отримав речовину радикально-лілового кольору, яке пізніше назвав мовеїн. Колір виявився настільки стійким, що відіпрати його плями з сорочки прачка не змогла. Але татусь Перкін, будівельник, не став лаяти синка, а зрадів: не знаю, як там ліки від малярії, а на шматок хліба з маслом ти вже заробив.

І відкрив перший завод з виробництва смоляних (анілінових) барвників. Віллі кинув науку і так досяг успіху у виробництві барвників, що під кінець життя був зведений в лицарі і став сером.

У ті ж роки були синтезовані і інші органічні барвники: від чорного до жовтого, в тому числі і діамантовий зелений. Вони швидко витіснили барвники натуральні типу індиго або кошенілі, які були значно дорожче, але не могли дати стандартно-стійкий колір тканинам. Крім того лікарі почали застосовувати нові барвники для фарбування препаратів різних мікроорганізмів, щоб краще роздивлятися їх під мікроскопом. І побачили, що ці речовини вбивають мікроби наповал. Саме так визначилася інша стезя барвників - медична.

Сьогодні в медицині застосовуються інші, більш сучасні антисептики. Але й стара добра зеленка не списана з рахунку.

Крім Росії та декількох країн на пострадянському просторі, діамантовий зелений в медицині ніде більше не використовують, хоча, наприклад, у Європі, він входить в список дозволених медичних препаратів. Можливих причин може бути три.

По-перше, в країнах Заходу прийнята доктрина доказової медицини, а молекулярний механізм дії цього (та інших) барвників невідомий досі.

По-друге, до цих пір точно не відомо, чи володіє діамантовий зелений канцерогенними властивостями.

По-третє, при використанні для лікарського засобу важлива і естетична сторона, адже в західній медицині беруться до уваги і зміни в зовнішньому вигляді пацієнта при застосуванні препарату.

Давайте розбиратися, що в ній такого діамантового. Інші барвники мають назви попростіше. У сухому вигляді, до розчинення в спирті, це золотисто-зелені грудочки, по латині viridis nitentis, тобто «зелений блискучий». Перекладаючи назву на французьку, невідомий хімік використовував слово brillant - французькою «блискучий». Ну а хтось  з перекладачів переклав як «діамантовий».

Цікаві факти про зеленку:

Цікаво, що в радянському і російському кримінальному середовищі існує вираз «намазати (комусь) лоб зеленкою», що спочатку означало розстріл (смертну кару), а згодом - і просто вбивство (за допомогою вогнепальної зброї). Цей вираз виник за часи сталінських репресій, коли розстріляним або померлим писали зеленкою на стегні арештантський номер. Тому спочатку існував вислів: «зеленкою ногу намазати», а про «лоб» стали говорити пізніше, хоча лоб до написання номера зеленкою ніякого відношення не мав.

Абсолютно смертельна доза зеленки для білих щурів 0,05 г / кг

У ряді бактерицидних лейкопластирів використовується в якості антисептика.

Зеленка входить до складу препарату «Зар-2», вживаного для обмеження зростання вусиків полуниці й суниці.

Розділи хімії

Загальна хімія — вивчає теоретичні основи системи знань про речовину і хімічні перетворення.

Неорганічна хімія — вивчає речовини неорганічної природи і властивості хімічних елементів.

Органічна хімія — вивчає речовини органічної природи — сполуки Карбону.

Аналітична хімія — вивчає принципи і методи визначення хімічного складу речовини.

Хемометрика — розділ аналітичної хімії, що отримує хімічні дані з допомогою математичних методів обробки даних.

Фізична хімія — вивчає хімічні явища та процеси на основі загальних принципів фізики з використанням фізичних експериментальних методів.

Електрохімія — вивчає властивості систем, що містять іонні провідники, та перетворення речовин на межі поділу фаз за участю заряджених часток.

Радіохімія — вивчає хімічні та фізико-хімічні властивості радіоактивних елементів і речовин.

Колоїдна хімія — вивчає дисперсні системи та поверхневі явища на межі поділу фаз.

Механохімія — вивчає хімічні та фізико-хімічні перетворення при механічній дії на речовину

Біологічна хімія (біохімія) — фундаментальна біомедична наука та навчальна дисципліна, що вивчає хімічний склад живих організмів та хімічні перетворення, яким підлягають молекули, що входять до їх складу.

Біоорганічна хімія — наука, що вивчає хімічну структуру і властивості органічних сполук вуглецю, які входять до складу живих організмів і є основою будови і функції живих клітин. Розглядає закономірності будови і реакцій основних класів вуглецевих сполук у зв'язку з їх біологічними функціями та впливом на процеси, що відбуваються в біологічних системах.

Фармацевтична хімія — наука, що вивчає способи добування, будову та фізико-хімічні властивості лікарських засобів; взаємозв'язок між їх хімічною будовою та дією на організм; методи контролю якості та зміни, які відбуваються при збереженні ліків та застосування їх в медицині.

Клінічна біохімія — це клініко-діагностична наука, в задачі якої входять розробка і використання стандартних методів діагностики, контролю над перебігом захворювання з позиції біохімії.

Токсикологічна хімія — наука, що вивчає методи виділення токсикологічних речовин з різноманітних об'єктів, а також методи виявлення та кількісного визначення цих речовин.

Теоретична хімія — розділ хімії, що використовує методи фізики для передбачення хімічних явищ.

Квантова хімія — галузь науки, яка використовує засади квантової механіки для чисельних розрахунків структур та властивостей хімічних молекул.

Комп'ютерна хімія

Математична хімія — галузь науки, яка використовує математичне моделювання до хімічних явищ.

Обчислювальна хімія — галузь науки, яка використовує принципи інформатики для розв'язку хімічних задач.

Хемоінформатика — галузь науки, яка має на меті застосування комп'ютера та інформатики для вирішення проблем хімії.

Молекулярна динаміка — комп'ютерне моделювання руху атомів і молекул у газах, рідинах та твердих тілах.

Молекулярна механіка — галузь науки, яка використовує класичну механіку для моделювання молекулярних систем.

Геохімія — вивчає хімічний склад Землі і закони поширення, поєднання і руху атомів хімічних елементів та їх стабільних ізотопів у різних оболонках земної кулі.

Топохімія — вивчає будову поверхні кристалічних речовин на атомно-молекулярному рівні, реакції на поверхні кристалів, процеси асоціації та дисоціації молекул.

Супрамолекулярна хімія — міждисциплінарна галузь хімії, що зосереджується на вивчені хімічних систем, що складаються з певної визначеної кількості молекулярнихблоків чи компонентів.

Нанохімія — розділ хімії, де об'єктами вивчення є тіла, розмір яких лежить у діапазоні 1-100 нм., де фізичні і хімічні властивості тіл суттєво залежать від розміру, досліджує склад і структуру нанотіл.

Комбінаторна хімія — галузь хімічної науки, мета якої полягає у швидкому синтезі або комп'ютерній генерації різних, проте структурно споріднених, біологічно активних сполук або матеріалів та високопродуктивному біологічному скринінгу одержаних речовин.

Фемтохімія — розділ хімії, який вивчає хімічні процеси у часовому діапазоні 10⁻¹⁵ — 10⁻¹² секунди.

Теорія вибухових речовин — розділ хімії, який вивчає хімічні процеси під час вибуху ВР.